|
|
|
|
 |
 |
|
|
Валентин Наливайченко має всі шанси у майбутньому бути обраним на посаду Президента України Про це сьогодні, 6 листопада, повідомила ініціативна група дослідників – представників Інституту соціології Всеукраїнської соціологічної служби, під час прес-конференції в «Укрінформі», презентувавши безпрецедентні результати власного соціологічного дослідження, проведеного за результатами вересневого експертного дослідження Київського інституту проблем управління імені Горшеніна «Майбутнє України».
 Ініціатори дослідження повідомили, що ними було розроблено власний бюлетень, до якого увійшли 24 українські політики віком до 45 років, визначені результатами дослідження КІПУ ім. Горшеніна, як такі, котрим найбільш довіряє суспільство. У подальшому ініціативна група провела опитування 1842 осіб з числа повнолітніх представників українського студентства та молодих спортсменів столиці, відзначивши, що дане дослідження не носить політичного забарвлення та не є репрезентативним.
 Як повідомили дослідники, посаду Президента України молодь з великою перевагою серед інших політиків (1038 голосів) віддала нинішньому Голові СБ України, надзвичайному і повноважному Посланнику першого класу Валентину Наливайченку. Коментуючи такі результати, соціологи вказали, що вірогідно далась взнаки публічна діяльність В.Наливайченка, який демонструє власну демократичність та відкритість на фоні чітких і зрозумілих молоді дій спецслужби спрямованих на захист інтересів української держави, оскільки зараз, на переконання респондентів, СБУ більш об’єктивно сприймається суспільством ніяк не у якості карального органу, а як структура, що захищає українських громадян. Не в останню чергу, відзначили соціологи, на формування суспільної думки вплинув факт, що В.Наливайченку вдалося втримати СБУ осторонь політичних баталій на владному Олімпі, зберігши її працездатність, адже, за результатами багатьох незалежних соціологічних опитувань, СБУ сьогодні вважається найменш корумпованою силовою структурою, яка користується найбільшою довірою громадян Найбільш палкою, за словами дослідників, виявилася боротьба за посади Прем’єр-міністра та Спікера Верховної ради України. Зокрема, київська молодь обрала Прем’єр-міністром Наталію Королевську (658 голосів), народного депутата України, Голову парламентського комітету з питань промислової і регуляторної політики й підприємництва.
 У своїх коментарях з цього приводу соціологи відзначили, що в умовах кризи вона виступала з рядом нестандартних ініціатив, спрямованих на підтримку підприємництва, малого й середнього бізнесу в Україні, привертаючи увагу як послідовна соратниця нинішнього Прем’єр-міністра Ю.Тимошенко. Експерти підкреслили вольові якості Н.Королєвської, послідовність та непохитність у відстоюванні власної правоти, а також відзначили, що у певній мірі багатьом з опитуваних вона подобається за своїми зовнішніми даними. Головою Верховної Ради України у майбутньому молодь, за словами соціологів, побачила В’ячеслава Кириленка (494 голоси), народного депутата України, лідера депутатської групи «За Украйну!», колишнього голову Народного Союзу «Наша Украйна», що вірогідно пов’язане з тим, що він достатньо часто з’являється у засобах масової інформації і його позиція імпонує молоді своїми досить різкими, інколи максималістськими висновками. Коментуючи такі результати В.Кириленка експерти відзначили, що він довгий час був одним з найближчих соратників Віктора Ющенка й очолював партію, почесним головою якої був сам Президент. Це, на їх думку, накладало відповідне зобов'язання, у зв'язку із чим іноді В.Кириленко під удар ставив власний імідж і репутацію. За словами експертів, захищаючи Президента, В.Кириленко неодноразово виставляв себе в невигідному світлі, однак зараз він розпочав самостійну політичну гру й у найближчому майбутньому, на думку соціологів, дійсно може стати впливовою самодостатньою політичною фігурою. Також представники Всеукраїнської соціологічної служби висловили жаль, що через об’єктивні причини (епідемія грипу), не вдалося охопити більшу кількість респондентів та, як планувалось, продовжити дослідження в регіонах України, але висловили впевненість, що у подальшому дане дослідження буде продовжене, адже суто з наукової точки зору буде цікаво порівняти результати такого опитування у центрі України, на Сході і Заході, щоб відповісти на запитання, чи є різниця у настроях молоді залежно від місця проживання?
|
|
|
Указом Президента України про забезпечення проведення чесних і прозорих виборів Президента України на правоохоронні органи покладена відповідальність за дотримання законності і громадського порядку під час виборів та в процесі підрахунку голосів. Як правоохоронці готові зустріти виборчий процес, вже пророкований політологами та експертами як такий, що буде найбруднішим в новітній історії нашої держави?  МВС вже показало , як кажуть, «у всій красі», як відомство Луценка практично «під копірку» перетворилось у відомство Білоконя 2004 року. Чого варте лише забезпечення суботнього концерту з висування прем’єра в Президента. Такої кількості автозаків, «беркуту» та бійців внутрішніх військ не спостерігалось в центрі столиці ще з параду в честь визволення України від німецько-фашистськиз загарбників в 2004. Цікаво, для кого Луценко заготовив кілька десятків автозаків? Провокаторів? Чи просто громадян, які не підтримують провладного висуванця? Відчуття дежа-вю спостерігалось у багатьох, хто в суботу навіть просто прогулювався центром столиці та спостерігав неймовірну кількість міліціянтів, готових напхати ті автозаки по першій команді. Як не хочеться згадувати ту темну справу «педофілів». Не хочеться, проте дії міліції, включно з останнім виступом «леволюціонела» з парламентської трибуни та інформація про те, як «успішно» міліція півроку приховувала докази знущання над дітьми та як зараз намагається всіма методами знешкодити цю «бомбу» уповільненої дії, якби тільки вивести «обранців» з кола підозрюваних, тільки підсилюють якісь жахливі передчуття. Наша міліція нас не береже!!! В світлі міліцейської ролі у цих виборах, стає зрозумілим, що на прокуратуру і СБУ ляже основний тягар по документуванню можливих правопорушень виборчого законодавства та попередження вчинення провокацій чи силового розвитку подій. За словами Голови СБУ Валентина Наливайченка, спецслужба попередить будь-які втручання в електронні системи обробки даних. Крім того, СБУ добре відомо про діяльність закордонних «консультантів» і в разі будь-яких спроб реалізувати різні протиправні схеми типу «Вавилон» чи дестабілізувати внутрішню суспільно-політичну ситуацію в нашій державі, СБУ реагуватиме миттєво. Хочеться вірити, що СБУ зразка 2009 справиться із завданням та не допустить як насилля над волевиявленням громадян, так і будь-яких спроб застосувати проти людей силу (адже ту Медведчуківську ініціативу розігнати Майдан в 2004 попередила саме спецслужба). І, що цікаво, то й же Віктор Володимирович в цей час знову таки перебуває в провладному таборі…
|
|
|
Служба безпеки України вилучила в Харкові велику партію китайських засобів для незаконного зняття інформації. Вилучені тисячі автономних приладів, закамуфльованих під різні побутові предмети і здатних фіксувати розмови, а також записувати на відео та в режимі «он-лайн» передавати інформацію зловмисникам в цифровому форматі. Експерти пов’язують завезення партії таких спеціальних засобів із фактичним початком виборчої кампанії. Важко не погодитись. Наша держава вже багато разів опинялась в центрі скандалів, пов’язаних із «викидами компромату» чи у вигляді «перехоплених розмов», чи «диктофонних записів», не кажучи про велику кількість вилучених спецслужбою за останні роки комплексів по моніторингу мобільного зв’язку, коли в порушених кримінальних справах фігурували особи, причетні до тих чи інших політичних сил.  За словами Голови СБУ Валентина Наливайченка, зазначені дії окрім протиправності згідно чинного кримінального законодавства, також наносять величезну шкоду на загальнодержавному рівні. «Викиди» компрометуючого бруду на перехоплених фрагментах інформації, використання незаконно отриманої інформації в цілях шантажу чи залякування є суттєвим дестабілізаційним чинником, який шкодить іміджу держави та ускладнює внутрішні суспільні процеси. Крім того, пріоритетність попередження злочинів, пов’язаних із незаконним зняттям інформації обумовлений для спецслужби тим, що більшість таких протиправних намірів і фактів пов’язані із зовнішніми втручаннями, за якими, як правило, стоять конкретні закордонні центри, - сказав В.Наливайченко. Слід зазначити, що кількість таких правопорушень, виявлених СБУ за останні роки збільшилась на порядок. Це, з одного боку, обумовлене ефективністю роботи української спецслужби в цьому напрямі і, на жаль, збільшенням кількості замовників на такий «продукт», особливо в неспокійний передвиборчий час. Адже доволі нескладно змоделювати ситуацію, коли через особисті речі якийсь відповідальний суб’єкт виборчого процесу (член комісії) може бути схилений шантажем до протиправної дії, пов’язаної із порушенням вільного волевиявлення громадян… Сподіваємось, що СБУ не дасть замурзати державу в суцільний бруд «війни компроматів», а виборчий процес пройде відкрито і прозоро.
|
|
|
Останнім часом на шпальтах газет, журналів, з екранів телебачення, не кажучи вже про Інтернет-мережі, дедалі частіше маємо можливість бачити інформацію, в якій відкрито і конкретно акцентується увага на здобутках Служби безпеки. Вишукуючи той переломний момент, коли до цього закрита спецслужба, яка звітувала виключно в кабінеті Президента чи в залі парламенту, перейшла до всенародного оприлюднення своїй здобутків, зупиняюся на останніх місяцях 2006 року, коли СБУ очолив, тоді ще як в.о. Голови, Валентин Наливайченко.
 І якщо у минулому доволі часто можна було почути фрази пересічних українців на кшалт «чим вона там займаються за наші гроші», то сьогодні питання про доцільність існування дійсно національної спецслужби, не заплямованої корупцією і внутрішніми скандалами, ні у кого не викликає сумніву. Не маючи наміру ідеалізувати персону В.Наливайченка, все таки хочеться коротко зупинитися на метаморфозах згаданого силового відомства саме після його приходу в Службу. Будучи дійсно УКРАЇНСЬКИМ керівником і патріотом своєї держави, В.Наливайченко відповідно підійшов до питань функціонування спецслужби, визначення пріоритетних завдань її діяльності, відкритості перед народом і прозорості для суспільства в цілому. Неодноразово Глава СБУ сам наголошував на необхідності демократизації та «декагебізації» відомства, докорінному перегляді принципів його функціонування на користь народу, а не окремих політсил чи бізнесструктур. В підтвердження своїх попередніх висловлювань та даних Президенту України зобов’язань щодо створення дійсно національної спецслужби, В.Наливайченко в інтервю журналістам українських ЗМІ наголосив: «Я переконаний, що у незалежній Україні в умовах, в яких ми зараз живемо, - тобто в умовах демократичної і правової держави, - професіоналізм спецслужб треба оцінювати по тому, як вони здатні захищати простого громадянина, як вони здатні розуміти, що ми не КДБ, що не маємо здійснювати політичного тиску. Якщо ці складові розуміти як професіоналізм співробітників, тоді все стає зрозуміло. Професіоналізм треба оцінювати по тому, що людина є українським патріотом, здатна давати результат в умовах, коли Служба безпеки значно обмежена у функціях і можливостях, в повноваженнях і правах. І мусить бути повага до прав та свобод людини. Це те, чого точно не було в КДБ». Як кажуть у відомій приказці, «країна повинна знати своїх героїв». А країна, в свою чергу, отримала можливість щоденно знайомитись із здобутками національного правоохоронного органу спеціального призначення, отримувати більше відкритої інформації про специфіку роботи СБУ та її здобутки, аніж за усі попередні роки існування. Судіть самі – після призначення Наливайченка Головою СБУ Україна отримала досі засекречену інформацію з таємних архівів комуністичних каральних органів, яка викриває злочини тоталітарного радянського режиму проти українського народу - Голодомор, репресії і масові винищення української інтелігенції, факти героїчної боротьби українського національного підпілля в першій половині ХХ століття тощо. Кардинально нові кроки по реформуванню спецслужби на зразок західних силових відомств, утвердження іміджу СБ України, яка покликана бути захисником кожного громадянина, захист державних інтересів на шляху до становлення України як великої європейської держави – головні пріоритети в роботі відомства. За час керівництва відомством В.Наливайченко не став в ряд банальних виконавців чужої волі. При цьому ніхто не наважився сказати про те, що керівник СБУ діє з власних інтересів, виконує волю якоїсь політичної сили чи бізнесового клану. Захист національних інтересів, суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості України, утвердження української держави у світовому співтоваристві, боротьба з корупцією на найвищому рівні, протидія контрабанді і торгівлі людьми, розкриття резонансних справ національного масштабу, як то затримання «народного сіяча» Зварича, проведення блискучої операції по розшуку та затриманню вбивці журналіста Гонгадзе генерала Пукача - це далеко не повний перелік сучасних здобутків національної спецслужби. Коротко характеризуючи діяльність СБУ в напрямку протидії корупції і хабарництву, хочеться відзначити, що тільки протягом 9 місяців 2009 року СБ України викрито 1242 злочини у сфері службової діяльності, у процесі виконання заходів з викриття хабарництва за вказаний період на підставі матеріалів СБУ порушено 296 кримінальних справ за ознаками злочину, передбаченого ст.368 Кримінального кодексу України («Одержання хабара»). Припинено 361 випадок зловживань владою або службовим становищем, порушено 442 кримінальні справи за ознаками службового підроблення. За результатами судового розгляду адміністративних протоколів, складених відповідно до вимог Закону України «Про боротьбу з корупцією», до відповідальності притягнуто 1138 державних службовців та інших осіб, уповноважених на виконання функцій держави. Кількість викритих корупційних діянь – 513, фактів корупції з боку держслужбовців 1-3 категорії – 122. Зокрема, серед притягнутих до адміністративної відповідальності – заступник Міністра транспорту України (держслужбовець другої категорії), начальник управління капітального будівництва Тернопільської ОДА (3 категорія), голова Подільської районної держадміністрації м. Києва, голова Дніпропетровської РДА Дніпропетровської області (3 категорія), суддя Київського окружного адміністративного суду, заступник голови ДПА в Івано-Франківській області та ще чимало «високоповажних» керівників. На виконання Указу Президента від 17 квітня 2008 р. Службою безпеки спільно з Генеральною прокуратурою України в рамках діяльності Міжвідомчої робочої групи з питань протидії корупції координується антикорупційна діяльність уповноважених державних органів, опрацьовуються проекти нормативно-правових актів антикорупційної спрямованості, активно залучаються можливості неурядових вітчизняних та міжнародних організацій. Першочергова увага зосереджується на припиненні виявлених механізмів корупції серед вищих посадових осіб (керівників) органів державної влади і місцевого самоврядування. Крім цього, в усіх регіонах запроваджено практику використання «телефонів довіри», організовано проведення круглих столів за участю правоохоронних органів та громадськості. Саме внаслідок ефективних дій співробітників та керівництва Служби, за результатами соціологічного опитування, проведеного інститутом Горшеніна щодо довіри населення до силових структур, серед запропонованих для відомств – Прокуратури, міліції, СБУ, судів – за останні 1,5 року зросли абсолютні показники довіри до Служби безпеки України (9,4 %), при цьому значно знизився рівень недовіри (12,1). Підтвердженням вищезазначеним цифрам є результати соціологічного дослідження «Майбутнє України», в рамках якого експерти дали оцінку найбільш перспективним політичним та громадським діячам, серед яких 2 місце в рейтингу обійняв саме очільник Служби безпеки В.Наливайченко. Як зазначив діючий Голова СБУ після призначення його на посаду, «День дадуть, 10 днів - я все одно буду працювати, я не за посадою сюди прийшов». Коротко, змістовно, зрозуміло кожному – на першому місці важка і кропітка робота на благо рідної держави і українського народу. Усе інше зачекає.
|
|
|
Якщо проаналізувати останні події у світі та на Євразійському континенті зокрема, зміни у зовнішньополітичних курсах найближчих до України сусідів, впровадження рядом тоталітарних держав Азії та Близького Сходу нових видів озброєння, в т.ч. ядерного, збільшення терористичної загрози внаслідок складних відносин з останніми, питання колективної безпеки є особливо актуальним для керівництва України.
 Проголосивши незалежність, Україна визначила для себе шлях мирного розвитку, який ґрунтується на принципах добросусідства і демократичного співіснування, і відмовилась від статусу ядерної держави, при цьому заручившись запевненнями у гарантіях безпеки з боку провідних світових держав. Однак, в контексті існуючих проблем інтеграції України в світове співтовариство, складної міжнародної ситуації у світі, сумного досвіду Грузії в грузино-російському конфлікті на Кавказі, посилення сепаратистських проявів, які систематично роздмухуються «дружнім» сусідом, членство нашої держави в системі європейської та світової безпеки було піднято Президентом Ющенком під час його перебування у Нью-Йорку на засіданні членів Ради зовнішніх зносин. Як зазначив Глава держави, «Членство в НАТО й українська незалежність – це майже слова-синоніми». Як зазначив В.Ющенко, в України немає іншої альтернативи, як іти шляхом міжнародної політики безпеки й стати членом системи колективної європейської безпеки. При цьому Президент України нагадав, що українська Конституція дає гарантії, що на території України не буде розміщена жодна військова база, в тому числі і російська, а перебування Чорноморського флоту РФ є тимчасовим і до 2017 року це питання буде вирішено. Ющенко знову запевнив, що інтеграція України в НАТО «не буде використана для погрози третім країнам» і не становитиме загрози кому-небудь, як про це активно запевняють кремлівські ідеологи. При цьому чомусь замовчується той факт, що сама Росія уже давно набагато тісніше співпрацює з НАТО, аніж Україна, однак російські комуністи і їхні клони в Україні вперто про це мовчать. В цьому контексті, на підтримку ініціатив Глави держави щодо необхідності входження України до системи колективної безпеки, чітку позицію стосовно даного питання висловив голова національної спецслужби В.Наливайченко, який зокрема зазначив, що «прагнення України набути членства в НАТО вимагають створення ефективної системи її безпеки, яка має стати органічною складовою європейської та євроатлантичної систем колективної безпеки, а спільні дії співробітників СБУ і представників спецслужб країн-членів НАТО стануть ще одним практичним кроком до цієї мети». Також В.Наливайченко наголосив, що «наша інформація свідчить про те, що ми здатні захистити інтереси громадян України в рамках колективної безпеки. Більше того, ми де-факто робимо це щодня». Вищеперелічені ініціативи керівництва держави по приєднанню України до ПДЧ є повністю зрозумілими і аргументованими, якщо уважніше роздивитись останні зміни до законів РФ, введені Думою в частині використання військових сил поза межами самої Росії ніби то для захисту своїх співвітчизників. От тільки цікаво, що вбачається кремлівськими карликами під трактуванням поняття «свої співвітчизники» ? З таким же успіхом Росія може ввести війська на територію Ізраїлю для захисту своїх співвітчизників, які там з 6 мільйонів населення складають понад 1 мільйон осіб. Однак це питання лежить не стільки у практичній площині його реалізації, як у політичному залякуванні. Проте часи грюкання каблуками по трибуні ООН канули в Лету, світ порозумнішав після холодної війни і вимахування ядерною палицею часів первіснообщинного ладу виглядає не стільки загрозливо, як смішно.
|
|
|
Об украинском газе, спецназе в "Нафтогазе"...
Ещё год назад в интервью влиятельному британскому изданию "The Financial Times" Валентин Наливайченко говорил о необходимости построения прозрачных схем поставок газа в и в Украину, и через нашу страну в Европу. При этом глава спецслужбы акцентировал, что Украина является надёжным партнёром Европейского союза, а все домыслы по этому поводу "от лукавого". Странно, что наивысшим руководителям страны понадобился целый год для понимания проблемы и необходимых шагов, поскольку только сейчас сдвинулась с мёртвой точки проблема модернизации украинской ГТС.

После подписания соответствующих документов в Брюсселе, стало ясно, что Россия больше не сможет спекулировать на газовой игле, а совместные действия Президента и Премьер-министра Украины в этом вопросе были восприняты и в Украине и за её пределами как добрый знак свидетельствующий об оздоровлении внутриполитической обстановки. Фактически, одна Брюссельская встреча позволила Украине восстановить статус "кво" и вытолкнуть Россию, "Росукрэнерго" и Газпром с газового рынка Европы.
От сближения Ющенко и Тимошенко больше всех пострадал Дмитрий Фирташ, который удобно "сидел на трубе" и три года "шинковал бабки", превратившись в крупного олигарха, а теперь, вместе с "Росукрэнерго" и российскими покровителями остался у "разбитого корыта". Как заявил его друг и лоббист в Секретариате Президента – Виктор Балога в интервью газете "Коммерсант-Украина": "Его бросили в костер на съедение аборигенам только для того, чтобы Юлия Владимировна могла с кем-то повоевать". Однако думаю, лукавит господин Балога, понимая, что в этот раз его просто обвели вокруг пальца.
Задолго до 23 марта Президент задумал "прорыв" в Европу и сближение для этого с ЮВТ, но посвящать Балогу в свой план не стал. Наверняка спецслужба подкинула информацию о том, что "правая рука" Президента давно сидит у Фирташа на зарплате. Во всяком случае именно такое впечатление создаётся в результате анализа событий, когда назначенный Балогой первый зампред СБУ Валерий Хорошковский усердно выполнял функциональные обязанности по должности ОДРа "Росукрэнерго" Дмитрия Фирташа, а Валентин Наливайченко деликатно самоустранился. В это время ОДР Кен посчитал достаточным основанием для возбуждения уголовного дела письменное обращение совета директоров "РосУкрЭнерго"... компании, даже не зарегистрированной в Украине. На сегодня Фирташ и компания потеряли всякие права на 11 млрд. куб. м. газа. После того, как премьерами Украины и России было принято политическое решение выбросить компанию-посредника на помойку, долг "Росукрэнерго" перед "Газпромом" в размере 1,7 млрд. долл. был продан "Нафтогазу". Что и позволило "Нафтогазу" забрать в счет этого долга весь газ, хранившийся в ПХГ. Долг был заплачен деньгами, полученными от "Газпрома" в качестве аванса за транзит. При пересчете цена этого газа составила 153,9 долл. за тыс. куб. м. Около 6,5 млрд куб. м из этого объема пойдет на технологические нужды для работы газотранспортной системы, остальное – на удешевление общей среднегодовой цены на газ в 2009 году. При этом схема оказалась чрезвычайно удобна прежде всего для Украины. Однако эта, удобная для страны, схема абсолютно неудобна Фирташу, который приказал Хорошковскому "любой ценой" взять газ. Говорят даже пригрозил распространить информацию о всяких гнусных эпизодах жизни Хорошковского, которые могут сделать из него не только "политического трупа", но и упрятать за решетку. Как известно, 17 марта по вопросу 11 млрд.куб.м газа, закачанного компанией "Росукрэнерго" в украинские подземные хранилища газа, Валентин Наливайченко заявил с парламентской трибуны, что Служба безопасности Украины будет защищать интересы государства: "СБУ руководствуется Конституцией и законами Украины. Я, как глава СБУ, могу вам сообщить, что в наших подземных хранилищах находится 11 млрд. кубов газа, закачанного корпорацией "Росукрэнерго" в 2005 и 2007 годах. По гражданско-правовому соглашению НАК "Нефтегаз Украины" приобрела право собственности на этот газ. В этом вопросе СБУ будет защищать интересы государства".
Невзирая на задекларированную государственную позицию Председателя, Хорошковский всё ещё последователен в защите позиций Фирташа. Так под угрозой увольнения Хорошковский заставил некоторых подчиненных ему руководителей опять подписать ряд требований, касающихся "вонючего" газа, где невзирая на судебное решение по газу, речь идёт о проведении мероприятий по недопущению его передачи государству!?
Складывается впечатление, что все вокруг давно уже поняли, что Фирташа слили. И только его верные слуги Балога и Хорошковский "до последней капли крови" будут стоять за "вонючий" газ хозяина...
Продолжение следует...
|
|
|
Именно так первый заместитель главы СБУ Валерий Хорошковский в интервью англоязычной газете Kyiv Post, которое публикует журнал Корреспондент и Kyiv Post, назвал факт обыска в аэропорту Борисполь.

При этом журналисты честно интересовались мнением Хорошковского по поводу курьезного, по их мнению, инцидента в Борисполе, на что получили ответ: "Ни фига себе курьезный! Я прошу прощения. Если бы это происходило именно со мной, моя реакция была бы нулевой. Я как любой законопослушный гражданин должен прийти и показать все", – заявил Хорошковский. "Но в силу того, что я знал, почему это делается, зачем и, кроме того, я знаю точно, что давалось задание не только по мне, но и по семье, то, прошу прощения, я считаю, что это действительно грязно. Причем настолько грязно, что мне противно об этом говорить", – подчеркнул зампред СБУ. "Если бы там не было моей супруги – вообще никаких проблем. Имеете право. Самое главное – не подбрасывайте ничего. Потому что, насколько я понимаю, одна из задач была именно такой, исходя из заявлений, которые касаются там наркотиков, бриллиантов", – заявил Хорошковский.
При этом, в первую очередь, внимание журналистов привлекла неадекватная реакция политика, который возмущаясь действиями таможенников, всё время пытается "включать дурака", намекая на неудобства для его семьи, которую он якобы вывозил на горнолыжный курорт. Конечно, у богатых свои причуды, однако согласитесь, что ехать на полдня покататься на лыжах за тридевять земель в Швейцарию, по меньшей мере, странно. Однако ещё больше вопросов возникает из-за того, что именно в стране, где по словам Хорошковского, – "...находится очень много хороших термальных вод, много прекрасных горнолыжных курортов, хорошие банки, все что угодно, шоколад хороший", по странному стечению обстоятельств находится и центральный офис "RosUkrEnergo". О чём же молчит Хорошковский, говоря о неинтересной для журналистов частной поездке: "...вы же помните, что это было 8 Марта. Соответственно, нужно позволять своей семье хоть иногда себя видеть". От информированных источников стало известно, что господин Хорошковский не врал и встреча у него действительно состоялась именно в "семейном кругу" энергетической мафии, которая стремится к тотальному контролю поставок газа в Европу.
По словам экспертов, даже у В.Ющенко есть несколько причин для того, чтобы списать Фирташа со счетов.
- Ситуация должна была неизбежно разрешиться тем или иным компромиссом. Каким бы важным этот газ ни был для обеих сторон конфликта, они поняли, что тянуть на себя одеяло можно очень долго. Или надо месяцами решать вопрос в судах, и тогда этот газ просто зависнет в воздухе, или надо идти на крайнее силовое обострение конфликта, до чего чуть не дошло 4 марта, когда "Альфа" атаковала "Нафтогаз". Очевидно, что воевать никто не захотел, поэтому пришлось договариваться", – считает директор энергетических программ центра "Номос" Михаил Гончар. По информации других источников, в спецслужбах, захват "Нафтогаза" мог быть и не санкционирован президентом. По их словам, инициатором захвата НАК выступил считающийся близкий к Фирташу первый зампред СБУ Валерий Хорошковский. Применение спецназа было своеобразным жестом отчаяния со стороны группы Фирташа и окончательно убедило Виктора Ющенко в бесперспективности дальнейшей войны за 11 миллиардов кубометров газа.
Кроме того, свою роль в окончательном решении вопроса РУЭ сыграло и то, что 23 марта президент и премьер вместе отправятся в Брюссель на очень важную для страны международную конференцию по вопросу финансирования модернизации украинской газо¬транспортной системы.
Что же касается нервозности Хорошковского, то она скорей вызвана не фактом встречи с доверенными Могилевича, а её результатами. Говорят, что вместо поддержки, за которой собственно и ездил, Валерий Иванович получил "последнее китайское предупреждение" за фиаско в деле "RosUkrEnergo". Никто не захотел слушать слезливый рассказ Хорошковского о беспределе Тимошенко и компании, а также о героизме проявленном Кеном в деле отстаивания интересов Севы Могилевича. В курортном швейцарском городке Цуге, господину Хорошковскому был выдвинут жёсткий ультиматум. Думается его содержание скоро станет достоянием общественности, но на сегодня можно сформулировать основное – если Валерий Иванович не сумеет в ближайшие дни найти компромиссных подходов к Тимошенко, а точнее к газу, который "ушёл в Нафтогаз", Хорошковского сольют в очень циничной форме. При этом речь шла не только о развенчании информационного мифа об удачливом бизнесмене, а и об опубликовании фото и видеоматериалов свидетельствующих о нетрадиционной сексуальной ориентации Хорошковского. Сейчас не время делать поспешные выводы, однако скоро мы станем свидетелями развития событий, если конечно Валерий Иванович не найдёт выхода из сложившейся критической ситуации...
|
|
|
Все більш заплутаною стає ситуація навколо заяв Служби зовнішньої розвідки України щодо надання СБУ матеріалів, які начебто містили дані щодо ознак державної зради в діях прем’єр-міністра Юлії Тимошенко.
Ще 17 березня цього року у прес-службі Служби зовнішньої розвідки України повідомили, що подадуть в суд на СБУ з приводу того, що ніяких матеріалів до СБУ розвідники не надсилали.
Однак, надалі з’ясувалося, що у 20-х числах серпня минулого року СЗР таки направляла до Служби безпеки України «певні» документальні матеріали із згаданого приводу.
То де ж, як говориться, офіційна і державницька позиція Служби зовнішньої розвідки? І чи не завдасть такий непрофесійний підхід до висвітлення своєї ж діяльності у розрізі суспільно-політичної ситуації та конкретних політичних інтересів її керівництва більшої шкоди іміджу не стільки українській розвідці, скільки державі в цілому?
Редакцією газети «Хрещатик» втім отримана неофіційна інформація, що в надрах прес-служби Служби зовнішньої розвідки готується нова, більш «толерантна» заява з приводу ситуації навколо «державної зради Ю.Тимошенко», в якій йтиметься про те, що СЗРУ таки надавала українській контррозвідці певні документи, проте в їх змісті не було ознак тяжких злочинів проти держави, зокрема, з боку чинної Прем’єр-міністра.
Нагадаємо, що керівник СБУ Валентин Наливайченко на днях повідомив депутатам, що СБУ перевірила звернення Секретаріату президента й інформацію Служби зовнішньої розвідки щодо можливої державної зради Тимошенко і не виявила "ніяких підтверджень чи доказів" цього.
|
|
|
"...Прошу Вас об'єктивно розглянути рейдерський захват майна Обухова І.В. в м. Дніпропетровську, яке почалося з того часу, як тов. Угрин В.М. обманним шляхом придбав долю у статутному капіталі ТОВ РК "Дом" у Тітаренко П.В., намагається шахрайськими діями відібрати майно Обухова І.В...

...Це підтверджується рішенням Жовтневого районного суду від 10.11.08 р., яким визнано недійсною довіреність Тітаренка П.В., на підставі якої Угрин В.М. придбав згідно Договору куплі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ РК "Дом" від 06.12.06 р. Це достовірно відомо Угрину В.М., але він продовжує свою злочинну діяльність. При укладені договору була занижена вартість майна, не проведені розрахунки, що свідчить про фіктивність договору. Цей договір Угрин В.М. та Некряч А.І. використовують у злочинних діях по відбиранню майна, разом із іншими нинішніми учасниками ТОВ РК "Дом"...
Прошу Вас в порядку ст. 97 УПК України, перевірити відомості, викладені у зверненні, та порушити кримінальні справи за фактами шахрайських дій робітників та нинішніх учасників ТОВ РК "Дом", зловживання службовим становищем працівників КП МБТІ м. Дніпропетровська, шахрайських дій третейського суду "ЛЕВЛЕКС", та зловживання службовим становищем співробітників Бабушкінського РОВД м. Дніпропетровська".
(Из обращения к Генеральному прокурору Украины
А.Медведько заместителя председателя Комитета
боротьбы с организованной преступностью и
организованной преступностью Верховного Совета
Украины народного депутата А. Буджерака)
Днепропетровщина по праву считается столицей украинского рейдерства. Об этом уродливом явлении здесь, впрочем, как и в стране в целом, больше всего говорят и меньше всего борются с ним как местные правоохранительные органы, так и власть в целом, действуя по принципу: если не можешь победить организованную преступность, ее надо возглавить. Но и здесь Днепропетровщина стоит особняком. И не только по массовости и скандальности рейдерских поглощений, в чем нашему региону нет равных. Ведь опыт рейдерских технологий здесь аккумулирован как нигде. Закладывал его основы в нашей стране незабвенный Павел Лазаренко, в чем достиг к концу 90-х просто фантастических успехов. Более того, даже находясь в американских застенках, он не устает организовывать через своих людей на Днепропетровщине рейдерские акции, особенно по отношению к своим вчерашним сторонникам и деловым партнерам, которые, наконец, поняли, к чему ведет сотрудничество с нашим криминальным мэтром, и прекратили его по разным причинам.
Так, несколько дней назад киевские судьи признали незаконными решения судов низших инстанций, в частности Днепропетровского хозяйственного и Днепропетровского апелляционного хозяйственного судов, закрепляющими здание католического храма св.Иосифа за американской корпорацией Dugsbery Inc.
По словам юриста днепропетровской римо-католической парафии Василия Шурпинова Коллегия Высшего хозсуда установила нарушения материальных и апелляционных прав парафии во время рассмотрения дел в днепропетровских судах. Дело вновь вернули на рассмотрение в суд первой инстанции, уже с указаниями Высшего суда.
Таким образом, только суд в Киеве смог остановить правовой хаос в работе днепропетровских судов.
Борьба днепропетровской римо-католической общины за здание костела, которое находится на красной линии центрального проспекта и является памятником архитектуры, длится уже много лет. В частные руки храм был продан по указанию П.Лазаренко в 1998 году. После ряда перепродаж своим же фирмам здание оказалось в руках американской лазаренковской фирмы Dugsbery Inc.
Католикам нужно благодарить Бога, что в этот процесс не успели вмешаться обласная прокуратура и УМВД Днепропетровской области, подконтрольные П.Лазаренко.
Повезло и Донец Н.Г., которая более трех лет боролась с ООО "РК "Дом" и "Добробут", являющихся сателлитами Павла Ивановича. В нарушение всех норм украинского законодательства, под чутким руководством бывшего сотрудника городской прокуратуры г.Днепропетровска, а ныне народного депутата Святослава Олейника, многие силовые структуры области и власть придержащие города творили беспредел по отчуждению имущества в пользу лазаренковских выкормышей.
Со щедрой и длинной руки узника американской фемиды Паоло Разорини назначались на должности председателей судов Парусников Ю.Б. и Плевако В.У., которые продолжают до настоящего времени выполнять его заграничные указания.
Случай, о котором речь пойдет ниже, не совсем типичен, но показательно раскрывает, как развивается, совершенствуется и видоизменяется технология отъема собственности. Теперь уже нередко теми, кто навязывает себя в защитники против таких поглощений.
Чтобы назвать весь перечень противозаконных действий представителей днепропетровского БТИ, различных судов, исполнительной службы, правоохранительных органов и ряда других чиновников, изложенные в весьма обширном депутатском обращении к Генеральному прокурору Украины, не хватит одной статьи. К тому же юридически не подготовленному читателю будет достаточно сложно разобраться в хитросплетениях и рейдерских уловках, стоящих за сухо изложенными фактами и нарушенными ими параграфами законов. Поэтому попытаюсь суть происходящего изложить доступным языком.
Безусловно, у отсидевшего девять лет за американской решеткой Павла Ивановича уже далеко не та хватка. Многое растерял из былых технологий, не то уже и теневое влияние в области, как и понимание происходящих на родине политических (особенно теневых) процессов. Вчерашние ученики и подручные давно и успешно обошли его в умении ловить жирную рыбку в мутном пруде нашего перманентного политического кризиса.
Поэтому когда на бывших соратников из ООО "РК "Дом", отказавшихся подчиниться лазаренковским грабительским требованиям по передаче ему большей части их собственности, его нынешними "полканами" был совершен классический рейдерский наезд, то очень быстро нашлась квалифицированная помощь.
С весьма заманчивыми предложениями помочь разрулить ситуацию и гарантировать в дальнейшем достигнутое статус-кво к ним обращается одна весьма солидная организация – ООО "Перший проспект". Как выяснилось позже, "Чипом и Дейлом", спешащими на помощь, оказались В.Угрын, А.Непорада и сам нардеп-бютовец... С.Олейник. Услуги этого ЛТД – общества с ограниченной ответственностью в буквальном смысле этого слова были оценены в... 52 грабительских процента основных фондов.
Но владельцы, ради разрешения навязанного конфликта, вынуждены были согласиться и на этот, по сути дела, беспредел.
Как и положено в таких случаях, между старыми и новыми соучредителями был заключен новый учредительный договор с соответствующими долями и измененным Уставом.
Но дорвавшимся до халявы "защитничкам" этого показалось мало. Дело в том, что задолго до лазаренковского наезда из ООО РК "Дом" по взаимному согласию вышли два соучредителя со своими долями и начали вести бизнес самостоятельно. На эту ушедшую из стаи в самостоятельное плаванье "рыбку" и нацелили свои рейдерские спиннинги лжезащитники ими же униженных и обездоленных.
В результате, в наш мутный судейский ставок была заброшена наглая до неприличия жирная блесна, на которую сразу же клюнули избалованные такой приманкой служители Фемиды и, прежде всего, Днепропетровский областной хозяйственный суд.
Суть ее заключалась в том, чтобы отменить принятое (на основе действовавшего тогда устава и закона) решение собрания учредителей о выходе из их состава "карасей", ушедших в свободное плаванье. А заодно слопать их вместе с зазевавшейся стаей, руководствуясь новым уставом, принятым позднее уже другим составом учредителей. Невзирая на то, что после этого исторического собрания сменилось уже четыре состава учредителей!
Дикость, скажете вы: Устав, как и Закон обратной силы не имеют! Более того, не может быть для людей законом Устав, который они не принимали и не подписывали! Только этого не может быть в нормальной стране и в нормальной судебной системе! А у нас может быть все!... В том числе и это. Достаточно сказать, что возня и судебные разборки по этому смехотворному, если не сказать шизофреническому поводу, с переменным успехом продолжались почти два года.
А как действует исполнительная служба, получив на руки устраивающий организаторов этого беззакония промежуточный вердикт?!
Не ожидая решения апелляции, мчится его исполнять, даже не ставя в известность реального хозяина имущества, у которого имеются все предусмотренные законом документы на свое имущество!
Не может не поражать то, что в эти смехотворные, с точки зрения закона разборки, были втянуты даже народные депутаты и Генеральная прокуратура Украины.
И лишь на днях Верховный суд Украины, не поддавшись наглому давлению ретивого "слуги народа" Святослава Олейника & К, вынес окончательный вердикт, положивший конец рейдерским притязаниям наших зарвавшихся "спиннингистов".
Оказывается, не все еще судебные инстанции потеряли чувство справедливости и законности. Есть еще судьи в самой высшей инстанции, для которых буква закона выше взяток и противозаконных давлений некоторых "народных" депутатов.
Тревожит в этом, к счастью, удачно завершившемся судебно-исполнительном беспределе, лишь одно. Далеко не у всех хватает сил, терпения, связей и ресурсов, чтобы достучаться до наших посаженных на коррупционную иглу высших правовых сфер.
А, может, они у нас просто "ленивые": не хотят работать и все?!
|
|
|
| | | |